Від водостічної системи залежить, наскільки добре будинок буде захищений від надмірної вологи. Якщо опадів буде більше, ніж водостік здатен прийняти й відвести, вони переливатимуться через краї жолобів, потраплятимуть на фасад, цоколь і вимощення.
Надлишок води біля будинку може спричинити підтоплення фундаменту, ерозію ґрунту, руйнування оздоблення та поступове пошкодження конструкцій.
Щоб цього уникнути, кількість водостічних труб потрібно визначати з урахуванням площі даху, його конфігурації та пропускної здатності обраної водостічної системи. Далі розберемо простий алгоритм, який допоможе зорієнтуватися в розрахунках і правильно замовити необхідну кількість обладнання.
Основні фактори, що впливають на кількість водостічних труб
Розраховувати кількість водостічних труб лише за загальною площею даху не зовсім правильно. На навантаження системи впливають одразу кілька параметрів:
- Головний показник — ефективна водозбірна площа, тобто та частина покрівлі, з якої вода потрапляє в конкретний жолоб. Чим більша площа, тим більший об'єм опадів потрібно відвести. Для складного даху її доцільно розраховувати окремо для кожної ділянки, підключеної до певного жолоба.
- Одна й та сама водостічна система може мати різне навантаження залежно від кліматичних особливостей регіону. Західні області України характеризуються більшою кількістю опадів, а під час сильних злив вода надходить у систему значно швидше. При виборі водостоку для даху також варто враховувати інтенсивність злив.
- Розмір труби безпосередньо впливає на об'єм води, який вона може відвести. У приватному будівництві поширені діаметри 75-120 мм. Чим більша водозбірна площа та інтенсивність опадів, тим більшої пропускної здатності потребує система.
Чим довший жолоб, тим більший об'єм води він збирає. Якщо передбачена лише одна труба на великій довжині ринви, вода може не встигати відводитися під час інтенсивної зливи. Тому для довгих ділянок доцільно передбачати кілька точок водовідведення, рівномірно розподіляючи навантаження.
- Односхилий, двосхилий, вальмовий або складний дах мають різну схему руху води. На дахах зі складною геометрією водозбірні ділянки часто потрібно розділяти. Кожна з них повинна мати організований шлях до жолоба та водостічної труби. Ухил покрівлі також визначає напрямок стоку, а отже — місця встановлення воронок.
- Важливе значення має місце, де жолоб переходить у водостічну трубу. Якщо воронка розташована на краю жолоба, вся вода рухається до однієї точки. При встановленні воронки посередині жолоба потік розподіляється з двох боків, що підвищує ефективність відведення води. У деяких конфігураціях така схема може збільшувати ефективну водопропускну здатність приблизно на 50-60% порівняно з розташуванням воронки на краю.
Для великих, складних або нестандартних покрівель орієнтовного побутового розрахунку недостатньо. В такому випадку варто спочатку звернутися до фахівців за проєктом або консультацією, і тільки потім замовляти труби та інші комплектні частини водостоку.
Як правильно розрахувати ефективну площу даху
Для вибору кількості водостічних труб важливо визначити саме ефективну водозбірну площу — поверхню, з якої опади фактично потрапляють у конкретну ділянку водостічної системи.
Якщо дах має складну конфігурацію, його зручно розділити на кілька простих геометричних фігур — прямокутників, трикутників або трапецій. Для кожної ділянки окремо визначають площу, після чого отримані значення підсумовують.
Наприклад, двосхилий дах можна розглядати як дві окремі площини. Для вальмового або багаторівневого даху кількість таких ділянок буде більшою. Водночас важливо враховувати, до якого саме жолоба та водостічної труби стікає вода з кожної площини. Це дозволяє правильно розподілити навантаження між окремими точками водовідведення.
Як рахувати:
- Виміряйте довжину ската по горизонталі (проекцію), а не по похилій площині покрівельного матеріалу.
- Помножте довжину карниза на горизонтальну ширину ската для кожного окремого елемента.
- При розрахунках потрібно враховувати нахил покрівлі. При нахилі даху менше 30° коефіцієнт дорівнює 1 (береться повна площа проекції). При крутому нахилі (понад 45°) об’єм води, що стікає, оцінюють за спеціальними таблицями виробників, оскільки швидкість потоку зростає.
Для побутового попереднього розрахунку достатньо розділити дах на окремі водозбірні зони, визначити площу кожної та встановити, скільки водостічних труб припадає на кожну з них. Такий підхід значно точніший, ніж просто ділити загальну площу будинку на умовну кількість труб.
Основні правила та норми розрахунку кількості труб
Для попереднього підбору водостічної системи можна використовувати кілька практичних орієнтирів. Водночас універсальної цифри для всіх дахів немає.
Правило перерізу
Один із поширених орієнтирів передбачає приблизно 1-1,5 см2 поперечного перерізу водостічної труби на 1 м2 ефективної площі даху. Цей показник допомагає швидко оцінити необхідну пропускну здатність, але не замінює гідравлічного розрахунку. Реальна продуктивність залежить також від конструкції жолоба, воронки, кількості та інтенсивності опадів.
Орієнтири за діаметром труби
Для приватного будівництва можна зустріти такі спрощені рекомендації:
| Діаметр водостічної труби | Орієнтовна площа водозбору на 1 трубу |
|---|---|
| Ø 75-90 мм | до 70-120 м2 |
| Ø 100 мм | до 150-220 м2 |
| Ø 110-120 мм | для більших площ |
Наведені значення є орієнтовними, а не універсальними нормативами. Один і той самий діаметр у різних виробників може мати різну пропускну здатність. Тому під час остаточного вибору варто перевіряти технічну документацію конкретної водостічної системи.
Відстань між водостічними трубами
Для рівномірного відведення води точки зливу не варто розташовувати надто далеко одна від одної. Практичний орієнтир — 8-12 м між трубами, а краще не більше 10 м. Для окремих систем і нормативних схем допускаються більші відстані — до 20-24 м, але їх потрібно підтверджувати розрахунком і рекомендаціями виробника:
- При розташуванні воронки біля краю жолоба орієнтовно передбачають одну точку зливу на кожні 10 м жолоба.
- Якщо воронка встановлена по центру, вода рухається до неї з обох боків, тому одна точка може обслуговувати до 20 м жолоба.
Якщо жолоб має значну довжину, краще збільшити кількість точок водовідведення, ніж розраховувати систему на граничну пропускну здатність.
Це спрощене правило добре підходить для попереднього планування, але на довгих або складних жолобах необхідно враховувати ухил, кількість опадів та фактичну пропускну здатність системи.
Орієнтовна відповідність площі даху та кількості точок зливу наведена в таблиці:
| Площа водозбору, м2 | Орієнтовний діаметр труби, мм | Рекомендована кількість точок зливу |
|---|---|---|
| до 70 | 75-90 | 1 |
| 70-120 | 75-90 | 1-2 |
| 120-200 | 100 | 1-2 |
| 200-300 | 100-120 | 2 |
| 300-400 | 110-120 | 2-3 |
| понад 400 | 110-120 і більше | за розрахунком |
Для складної покрівлі площу потрібно розподіляти між окремими водозабірними зонами, а не просто ділити загальну цифру на кількість труб. При цьому краще дати запас пропускної здатності в 10-20%, ніж працювати на межі можливостей водостоку.
Додаткові рекомендації та типові помилки
Навіть правильно визначена кількість водостічних труб не гарантує ефективної роботи системи, якщо неправильно вибрати місця їх встановлення. Точки зливу бажано розташовувати у найнижчих місцях жолоба, біля кутів будівлі або в інших точках, де природно концентрується потік води. При цьому варто уникати розміщення труб безпосередньо біля виходів, проходів та інших зон, де вода з даху може створювати незручності.
На довгих фасадах не варто покладатися на одну водостічну трубу, навіть якщо її діаметр формально відповідає площі водозбору. Значна довжина жолоба збільшує шлях руху води та навантаження на окремі ділянки системи. Краще передбачити кілька точок зливу та розподілити між ними водозбірну площу. Під час сильних злив додаткові труби зменшують ризик переповнення жолоба та переливання води через його край.
В Україні інтенсивність та кількість опадів відрізняються залежно від регіону. Для більш вологих районів, зокрема західних областей, а також для місцевостей, де можливі інтенсивні зливи, доцільно передбачати запас пропускної здатності водостічної системи 25-30%.
Для невеликого простого даху попередній розрахунок можна виконати самостійно. Але якщо покрівля має складну форму, велику площу, кілька рівнів або довгі ділянки жолобів, краще звернутися до фахівця.
Типові помилки під час розрахунку водостічної системи виникають через надто спрощений підхід:
- розрахунок тільки за площею даху без урахування довжини жолоба та кількості точок зливу;
- ігнорування ухилу та конфігурації покрівлі, через що неправильно визначаються водозбірні зони;
- економія на діаметрі труб — система працює на межі можливостей і може переповнюватися під час сильної зливи;
- встановлення недостатньої кількості воронок на довгих фасадах;
- вибір компонентів без перевірки їхньої сумісності та фактичної пропускної здатності.
Головне правило — сформувати збалансовану систему з достатнім запасом пропускної здатності.
Правильний розрахунок водостоків — інвестиція в довговічність будинку
Під час вибору кількості труб потрібно враховувати площу та конфігурацію даху, довжину жолобів, інтенсивність опадів, діаметр і пропускну здатність системи, а також розташування точок зливу. Перед замовленням водостоку варто обов'язково перевірити власні розрахунки за таблицями та рекомендаціями виробника обраної системи. Так ви підберете комплект, який забезпечить ефективне відведення води навіть під час інтенсивних опадів.